Портфоліо директора

Гринчук Юлія Юріївна

директор ЛНВК №24

Ессе-представлення

(озвучення слайд-шоу)

1. Ранок першого березня 2011 року видався надзвичайно сонячним та теплим. Пам’ятаю це як зараз, адже з такою надією на теплу зустріч колективу сподівалась, їдучи на представлення в Луцький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №24 – технологічний ліцей». Звичайно в актовій залі навчального закладу, де відбувалось знайомство з колективом, я зустріла і зацікавлені, і насторожені погляди.

2   З того дня минуло не мало і не багато - два з половиною буремних, цікавих, самоствердних роки. Я пам’ятаю кожен день від початку роботи на цій посаді, адже це не просто день, а яскраві події, цікаві знайомства та зустрічі, від рішення яких залежить функціонування цілого колективу.

Отак день за днем минають робочі будні, наповнені турботами та радощами. Вибрала для себе формулу співпраці з колективом у вигляді «зробімо це разом», але виокремлюючи функціональні обов’язки кожного.  Саме цей вибір допомагає мені у роботі над методичною темою: «Створення комфортних умов для якісного освітнього середовища в умовах навчально-виховного комплексу».

3 Основна мета  моєї діяльності – формування якісного освітнього середовища для фізичного, інтелектуального, духовного та соціального становлення особистості школярів та  творчого зростання педагогів. 

Тому обрано пріоритетними такі напрямки діяльності школи:

Ø орієнтація розвитку школи на потреби  громади  та  суспільства;

Ø  впровадження компетентісно орієнтованого підходу, профільного навчання, інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес;

Ø удосконалення виховної системи, забезпечення умов для розвитку здібностей і обдарувань, збереження та зміцнення здоров'я дітей.

4. Якщо розглянути структуру менеджменту модерації процесу управління то це, на мою думку, є круговий процес, який включає планування, організацію, контроль та аналіз діяльності.

Оскільки я розпочала свою роботу на посаді директора з березня , коли весь колектив працював уже за погодженим та затвердженим планом роботи то я розпочала з аналізу  роботи.

5 Провідною формою організації науково – методичної роботи в школі є методичні осередки. Діяльність яких направлена на всебічну підтримку і демонстрацію позитивних здобутків, стимулювання творчості як вчителів, так і учнів.  

На сьогодні, вивчивши та проаналізувавши структуру навчально-виховного комплексу, я можу в повній мірі оцінити впровадження у життя ідеї створення такого комплексу.

6   Навчально-виховний заклад забезпечує молодь 10-11 класів знаннями загальноосвітнього рівня,  випускники мають можливість  не лише за результатами співбесіди пройти на навчання у ВТ НУХТ, але й   відразу після закінчення школи працевлаштовуватися. Саме завдяки співпраці учні одночасно з атестатом про повну середню освіту отримують  свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації.  (до профільнуі професійну підготовку уструктурі навчально – вихового процесу відзначено жовтим кольором)

7   Але навчання у 9-му класі середньої ланки в нашій школі зовсім не є гарантією плавного переходу на навчання до ліцею.  Бажаючі вступити на навчання мають пройти іспити, і за рівнем знань та набраних балів відбираються учні на навчання у старшій школі.  Саме для того, щоб максимально підготувати учнів до вступу ще з 5 класу, до навчальної програми введено додаткове вивчення предметів до профільної підготовки з економіки. Провівши моніторинг, методична рада школи  вирішила впроваджувати реалізацію моделі «Школи сприяння здоров’ю в умовах НВК».  Адже на час мого приходу  школа уже брала участь у двох регіональних експериментах «Упровадження програми шкільної освіти з теплопостачання та теплозбереження» та «Ефективність методу асоціативних символів на початковому етапі вивчення англійської мови». . ( дослідно-експерементальну роботу можна прослідкувати у структурі навчально – вихового процесу відзначено зеленим кольором)

8   Експериментальні години, які додатково виділяються на нашу школу, надзвичайно важливі для виховання учнів як  свідомих громадян, які уміють берегти теплоенергію та знають, як це правильно роботи, так і    молоді, яка береже своє здоров’я з ранніх літ.

Повертаючись до методу асоціативних символів на початковому етапі вивчення англійської мови   учнів 1-4 класів, яким пощастило працювати саме з цією методикою, хочу зазначити результативність даної програми. А ще обдаровані учні молодших класів з вересня 2013 року є активними учасниками навчально-пізнавального центру «Країна Обдарованих Малят» (НПЦ КОМ), що діє при начальному закладі.

9 Отже, постало питання визначення кращих. Відповіддю на це питання став моніторинг навчально-виховного процесу та визначенням кращого класу серед молодшої, середньої та старшої ланки, окрім цього визначався і кращий учень в даних номінаціях.

Моніторингова система винятково коректна і в роботі адміністрації, оскільки дає змогу безконфліктно вирішувати найболючіші питання навчального процесу: коригувати навчальну діяльність упродовж року, простежувати результати  особистісного зростання учнів та діяльності учителя і підтримати будь-які, нехай навіть ледь помітні.

10     Але якщо звернутися до практичної частини моніторингу, то хочеться щиро подякувати тим, хто це організував. Адже без програми 1С, якою ми постійно користуємося для написання аналітичних наказів, виступів на методичних об’єднаннях, батьківських зборах, аналізуючи успішність класу та кожної дитини зокрема, це було б не можливо. Програмне забезпечення дозволяє створити автоматизовану базу даних про всіх учасників навчально – виховного процесу та дає можливість проводити аналіз стану розвитку кожного суб’єкта процесу. А торкнувшись програми, було б неправильно обійти стороною всі електронні ресурси навчального закладу. Адже,  окрім електронної пошти всі комп’ютери навчального закладу об’єднано в локальну мережу  для електронного документообігу між дирекцією.  Окрім цього, у школі створено сайт, функціонує читальний зал із виходом у Інтернет.

11  А от для висвітлення шкільного життя в стінах навчального закладу у нас започатковано та щомісяця видається газета «Шкільний дзвінок». Це видання уже двічі нагороджене  та відзначене на фестивалі шкільної преси «Яблунева гілка».  

Не можна не згадати і команду-учасника Всеукраїнського туру конкурсу юних інспекторів руху у 2011 році. Адже саме наші школярі достойно вибороли таку честь представляти Волинь на Всеукраїнському рівні.

При шкільній бібліотеці започатковано «бібліотеку з автографом» яка постійно поповнюється.

12 Беручи участь у польсько-українському саміті освітян у місті Любліні, мала нагоду познайомитись із Мар’яном Клімчаком, директором технологічного ліцею №24 міста Любліна. У листопаді 2012 року ми підписали Угоду про співпрацю.Ознайомившись із специфікою  навчально – виховного процесу у технологічному ліцеї та проаналізувавши результати роботи ( видача двох документів про освіту,  функціонування інформаційного центру «Зелена Волинь», проходження навчальної практики у семи відділеннях ПриватБанку нашого міста), ми вирішили продовжити роботу за створеними умовами.Ліеїсти демонструють здобуті навички проведенням благодійних ярмарок, майстер-класів та перемогою у конкурсах-захистах наукових робіт з макро- та мікроекономіки. Вони є переможцями Всеукраїнського рівня історико-географічного конкурсу учнівської та студентської молоді «Історія міст і сіл Волині» у 2008 та 2013 роках

13  Допрофільна підготовка школярів розпочинається з початкової школи Проаналізувавши результативність роботи за усіма напрямками інноваційної діяльності навчального закладу, побачила, що головним завданням залишається збереження та зміцнення здоров’я наших учнів.  Оскільки формування ціннісної мотивації особистості до здорового способу життя, виховання здорової людини – процес досить складний, то і впроваджуватись він має комплексно.

14 Зваживши всі «за» і «проти»,  врахувавши готовність педагогічного колективу, знаючи, що Президент України 2012 рік   визначив роком здоров’я, отримавши підтримку методичного кабінету управління освіти Луцької міської ради у школі впроваджено дослідно – експериментальну роботу регіонального рівня з проблеми «Реалізація моделі «Школи сприяння здоров’ю» в умовах НВК» Дослідно – експериментальна робота займає важливе місце у структурі навчально – виховного процесу навчального закладу. 

Найбільшим досягненням всіх  заходів, що проводяться у школі, є значне зростання контингенту учнів. Останні два роки до школи прийшло по 4 класи першокласників. Бажаю нам і надалі впевнено стояти на ногах та щорічно приймати у свої лави щонайменше 120 першокласників.

15                           Дякую за увагу!

Ессе

Ранок першого березня 2011 року видався надзвичайно сонячним та теплим. Пам’ятаю це як зараз, адже з такою надією на теплу зустріч колективу сподівалась, їдучи на представлення в Луцький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №24 – технологічний ліцей». Звичайно в актовій залі навчального закладу, де відбувалось знайомство з колективом, я зустріла і зацікавлені, і насторожені погляди.

З того дня минуло не мало і не багато - два з половиною буремних, цікавих, самоствердних роки. Я пам’ятаю кожен день від початку роботи на цій посаді, адже це не просто день, а яскраві події, цікаві знайомства та зустрічі, від рішення яких залежить функціонування цілого колективу.

Але цього всього не було б без підтримки Пархом’юка Анатолія Івановича, на той час заступника міського голови з гуманітарних питань, який запропонував піти заступником директора з виховної роботи у Луцьку спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів №1, де я щасливо пропрацювала 2 роки, а потім мою роботу помітив Романюк Микола Ярославович, Луцький міський голова, запропонувавши очолити комунальний заклад «Загальноосвітня школі І-ІІІ ступенів №15, директор якої Гребенюк Олег Володимирович був призначений на посаду начальника управління освіти Луцької міської ради. І я погодилась стати директором.

Напевно, добре, що люди не знають усіх задумів богів, шляхів виконання наших мрій та навіть миттєвих думок. І хіба могла я мріяти, що школа, керувати якою мені випаде,  видно з вікон моєї оселі? Сталося так, що керую я саме навчальним закладом, повз який ходила та їздила довгі роки, задивлялася на величний чотириповерховий фасад, милувалася великою впорядкованою територією.

Тільки зараз я усвідомлюю, наскільки доленосним була ствердна відповідь на пропозицію очолити школу. Але щоденно утверджуюсь у правильності такого рішення. Попередній життєвий досвід мені підказував що буде не просто, не просто працювати із колегами які старші за віком, не просто переконувати у правильності своїх рішень тих, хто живе з відмінною від моєї життєвою позицією, не просто щоденно посміхатися усім, навіть тоді, коли посміхаєшся крізь душевний біль, не просто знаходити порозуміння та консенсус одночасно з батьками учнів, самими учнями, педагогічним колективом, обслуговуючим персоналом, окрім того, ще й з керівництвом міського управління освіти, обласного управління освіти та науки.., з міською владою.

Не просто? А що, як частку «не» просто ігнорувати, жити і працювати так, ніби все просто і легко. Спробувала. Ніби вийшло. І з того часу спілкування з учнями перетворилось з опіки та нав’язування свого бачення на рівноправне спілкування,  наради із дирекцією використовуються як можливість не лише модерувати процес управління школою, а й можливість провести тренінг-навчання для колег, одночасно почерпнувши масу інформацію і для себе, педради перестали бути страшним виступом перед оцінюючими поглядами, та стали педагогічними обговореннями питань в навчальному закладі з пошуком шляхів їх вирішення. Окремим пунктом стоїть спілкування з батьківським колективом. Сьогодення поставило освіту у законодавчу вилку, де, з одного боку, забезпечення безкоштовної освіти, а з іншого… всі ми усвідомлюємо рівень фінансування на матеріальну підтримку функціонування школи. Так-от, великим досягненням у моєму житті стало вміння знаходити компромісні рішення та тісно співпрацювати із батьківським колективом школи.

Хоча спілкування з керівництвом у моєму професійному житті ніколи не було проблемою (просто надзвичайно таланило на щирих, мудрих та толерантних керівників). Очоливши навчальний заклад, я зрозуміла всю важкість спілкування з підлеглими. Це у поважному віці можна собі дозволити переконати авторитетом у своїй правоті, а от мені доводиться постійно переконувати кінцевим результатом своїх дій у тому, що від самого початку я мала рацію, приймаючи рішення. Тому, напевно, саме з цих поглядів мені легше сприймати критику від керівництва, уважніше прислухатися до порад та швидше виправляти помилки.

Отак день за днем минають робочі будні, наповнені турботами та радощами. Вибрала для себе формулу співпраці з колективом у вигляді «зробімо це разом», але виокремлюючи функціональні обов’язки кожного.  Саме цей вибір допомагає мені у роботі над методичною темою: «Створення комфортних умов для якісного освітнього середовища в умовах навчально-виховного комплексу».

На сьогодні, вивчивши та проаналізувавши структуру навчально-виховного комплексу, я можу в повній мірі оцінити впровадження у життя ідеї створення такого комплексу.

«7 квітня 2011 року відбулась робоча зустріч керівництва ВТ НУХТ, адміністрації ЛНВК «ЗОШ І-ІІ ступенів № 24 – технологічний ліцей» з професором, проректором з науково-організаційної роботи НУХТ  Піддубним В.А. та професором, заслуженим працівником освіти України, проректором з наукової роботи НУХТ Ковбасою В.М.  Гості з Національного університету харчових технологій м. Києва схвалили роботу нашого комплексу щодо створення умов для підготовки кваліфікованих робітників в умовах технологічного ліцею.» Такий підпис стоїть під фото у статті «Сторінки співпраці з Волинським технікумом» на сайті нашої школи. А для мене це мить, коли я мала змогу «відійти на відстань витягнутої руки» та в повній мірі оцінити перспективність створення технологічного ліцею в Луцькому навчально-виховному комплексі №24. Як вияснилось із розмови під час круглого столу, учні нашої школи після закінчення Волинського технікуму не лише мають змогу, але й навчаються у Національному університеті харчових технологій у місті Києві. Тобто молодь має змогу пройти цей шлях не важкими сходами, а, так би мовити, піднятись вище «ліфтом». Адже Волинський технікум є структурною функціональною одиницею університету.

Тепер розглянемо «Установчий договір про співпрацю між ВТ НУХТ та ЗОШ І-ІІІ ступенів №24», після підписання якого загальноосвітня школа у 2007 році стала «Луцьким навчально-виховним комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №24 – технологічний ліцей» та частиною комплексу  саме з метою допрофільного навчання учнів освітньої школи, професійної підготовки учнів ліцею (10-11 клас) для окремих галузей виробництва (харчової та легкої промисловості, економіки та підприємництва, туризму, комп’ютерних технологій та інших сфер діяльності), допрофесійних та професійних запитів громадян.

Навчально-виховний заклад забезпечує молодь 10-11 класів знаннями загальноосвітнього рівня,  випускники мають можливість  не лише за результатами співбесіди пройти на навчання у ВТ НУХТ, але й   відразу після закінчення школи працевлаштовуватися. Саме завдяки співпраці учні одночасно з атестатом про повну середню освіту отримують  свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації. До речі, ми єдиний навчальний заклад в Україні, який має право надавати своїм учнями такі преференції у житті.

А бачили б ви, як розправляються плечі в кожного учня старшої школи, коли назвати їх ліцеїстами. Кожна людина має потребу в тому, чим може гордитися. Ми надаємо своїм ліцеїстам таку можливість.

Та й вони нас не розчаровують. Як приємно зустрічати випускників ліцею у закладах міста і бачити вдячність у очах та привітну посмішку на вустах.

Але навчання у 9-му класі середньої ланки в нашій школі зовсім не є гарантією плавного переходу на навчання до ліцею. Влітку після навчання у 9 класі бажаючі вступити на навчання мають пройти іспити, і за рівнем знань та набраних балів відбираються учні на навчання у старшій школі. Шкода прощатися з тими, хто провчився у школі всі 9 років, та не зумів проявити себе на іспиті в повній мірі. Але й ми з радістю зустрічаємо учнів й інших навчальних закладів міста та області, які змогли набрати достойний бал для навчання на І курсі ліцею.

Саме для того, щоб максимально підготувати учнів до вступу ще з 5 класу, до навчальної програми введено додаткове вивчення предметів до профільної підготовки з економіки. Зокрема, учні 8 класів вивчають «основи споживчих знань», а 9  - «фінансову грамотність», маючи змогу в подальшому обирати спеціальності економічного напрямку.

Отак з дня в день, працюючи в закладі нового типу бачиш не лише проблеми, з якими стикаєшся, але й шукаєш шляхи їх вирішення.

Ні для кого не секрет, що навчальний заклад – це не лише міцні стіни, та енергозберігаючі вікна, не лише шкільна форма і дзвінки між уроками. На моє глибоке переконання, школа – це дух того закладу, до якого вранці поспішають всі із бажанням, а увечері спільно відпочивають та розвиваються. Адже навчити учня, лише сидячи за партою, просто неможливо. Навчити жити – це навчити не лише писати і читати, це навчити вітатися і поступатися місцем, навчити радіти один одному, навчити дружити і підставити дружнє плече, навчити бути здоровим фізично та емоційно. А головне – навчити бути людьми «з великої букви».

І саме з цих міркувань, провівши моніторинг серед учнів навчального закладу, методична рада школи   вирішила впроваджувати реалізацію моделі «Школи сприяння здоров’ю в умовах НВК».  Адже на час мого приходу  школа уже брала участь у двох регіональних експериментах, таких, як «Упровадження програми шкільної освіти з теплопостачання та теплозбереження» та «Ефективність методу асоціативних символів на початковому етапі вивчення англійської мови».

Експериментальні години, які додатково виділяються на нашу школу надзвичайно важливі для виховання в учнів самосвідомості як   свідомих громадян, які уміють берегти теплоенергію та знають, як це правильно роботи, так і    молоді, яка береже своє здоров’я з ранніх літ.

Повертаючись до методу асоціативних символів на початковому етапі вивчення англійської мови та учнів 1-4 класів, яким пощастило працювати саме з цією методикою, хочу зазначити результативність даної програми. А ще обдаровані учні молодших класів з вересня 2013 року є активними учасниками навчально-пізнавального центру «Країна Обдарованих Малят» (НПЦ КОМ), що діє при начальному закладі.

Дивлячись на сучасну молодь, на її бажання отримувати «швидкі» знання та небажання трудитися над здобуттям цих знань, виникало запитання, як зацікавити учнів, як повернути їх до навчального процесу. Розглядаючи дане питання на нараді при директору за наслідками моніторингу навчання, для дирекції стало очевидним необхідність заохочення учнів до цікавого здобуття знань. Заохотити можливо лише винагородою, а нагородити загал – це означало знову зрівняти всіх. Отже, постало питання визначення кращих. Відповіддю на це питання став моніторинг навчально-виховного процесу та визначенням кращого класу серед молодшої, середньої та старшої ланки, окрім цього визначався і кращий учень в даних номінаціях.

Таким чином, в кінці навчального року було проведено підсумки моніторингу, визначено кращих і нагороджено на фестивалі обдарованих дітей, який було проведено перед святом «Останнього дзвоника» у школі.

Але якщо звернутися до практичної частини моніторингу, то хочеться щиро подякувати тим, хто це організував. Адже без програми 1С, якою ми постійно користуємося для написання аналітичних наказів, виступів на методичних об’єднаннях, батьківських зборах аналізуючи успішність класу та кожної дитини зокрема, це було б не можливо.

         А торкнувшись програми, було б неправильно обійти стороною всі електронні ресурси навчального закладу. Адже,  окрім електронної пошти (яка є обов’язковою у всіх) всю комп’ютери навчального закладу об’єднано в локальну мережу  для електронного документообігу між дирекцією,  окрім цього у школі створено сайт, функціонує читальний зал із виходом у Інтернет. Чесно кажучи, щоденно відвідуючи цей сайт та маючи змогу порівняти його із сторінками у всесвітній мережі інших шкіл, можу стверджувати, що наш сайт створено для учнів та батьків, з метою висвітлення діяльності в школі, для спілкування та можливості познайомитись із нами і за межами міста та держави. А от для висвітлення шкільного життя в стінах навчального закладу у нас започатковано та щомісяця видається шкільна газета «Шкільний дзвінок». Це видання уже двічі нагороджене  та відзначене на фестивалі шкільної преси «Яблунева гілка». Та направду, я сама друкуюся у цьому виданні щомісячно.

         У кількох словах, я спробувала описати діяльність директора з огляду на роботу з батьками та учнями. Та саме фасилітативна компетенція керівника, на мій погляд, є тим смичком, яким ми граємо на скрипці під назвою «педагогічний колектив».  

 Основна мета  моєї діяльності – формування якісного освітнього середовища для фізичного, інтелектуального, духовного та соціального становлення особистості школярів та  творчого зростання педагогів. 

Тому ми обрали такі напрямки діяльності школи:

Ø орієнтація розвитку школи на потреби  громади  та  суспільства;

Ø  впровадження компетентісно орієнтованого підходу, профільного навчання, інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес;

Ø удосконалення виховної системи, забезпечення умов для розвитку здібностей і обдарувань, збереження та зміцнення здоров'я дітей.

   На сучасному етапі  у нашій  школі створюються сприятливі умови для розвитку педагогічної творчості вчителів і підвищення на цій основі результативності навчально-виховного процесу. Усе це ставить принципово нові вимоги переді мною як  керівником  школи  нового типу щодо розвитку творчого потенціалу педагогічного колективу  взагалі і кожного вчителя зокрема.  Адже  створення сприятливих умов для розвитку педагогічної творчості, самореалізація особистості вчителя є складовою частиною діяльності керівника, його соціально-психологічною функцією управління школою.

Слід зазначити, що ефективний розвиток педагогічної творчості і самореалізація вчителя можливі тоді, коли діяльність школи будується з урахуванням особистості вчителя, його ініціативи та здібностей, на колегіальній роботі педагогів, на їх відповідальності за наслідки навчально-виховної роботи з учнями. Працюючи директором протягом нетривалого часу,  я визначила для себе  основні педагогічні умови, які сприяють творчій діяльності, самореалізації особистості вчителя: 

- забезпечення можливості реалізації педагогом своїх здібностей у навчально-виховному процесі, у пізнавальній роботі з учнями, у системі підвищення кваліфікації з метою самоутвердження, розвитку в нього почуття самоповаги;

         - сприяння самовизначенню кожного педагога  в усіх сферах внутрішкільного життя через індивідуальний вибір;

         - детальне вивчення найбільш значущих для вчителів видів громадської діяльності і сприяння вияву особистості кожного вчителя у певному виді громадської діяльності для його самовизначення, самоутвердження й самореалізації через них;

         - створення творчої атмосфери, здорового морально-психологічного клімату в колективі;

         - утвердження в колективі демократичного стилю спілкування, свободи критики, творчих дискусій;

         - своєчасна позитивна оцінка діяльності вчителя для розвитку в нього почуття задоволення;

         - уміння керівника помічати, розвивати й цінувати неповторну творчу індивідуальність кожного вчителя;

         - забезпечення естетичних умов праці.

Значну роль у створенні якісного освітнього середовища  відіграє упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховний процес.  Раніше я розуміла інформатизацію як наявність у школі нових комп’ютерів, які дозволять урізноманітнити працю педагога і зацікавити дітей. На шкільних уроках з’являться презентації Power  Point, можна буде переглядати відеосюжети тощо. А тепер за допомогою інформатизації намагатимусь змінити навчальний процес, перебудувати свідомість учнів та педагогів. Це ж  змінюється роль вчителя: замість джерела інформації він стає консультантом, ланкою, яка веде, направляє. Діти отримують можливість вчитись аналізувати, мислити, шукати інформацію. Зміняться і людські стосунки у школі: від патерналізму – у бік співробітництва. Вважаю, що найважливішим фактором успіху є підготовка педагогічного колективу до роботи у нових умовах. Ми усвідомлюємо, що забезпечення школи комп’ютерною технікою не означає інформатизацію навчально-виховного процесу. Інформатизація розпочинається в „ головах” педагогів. Намагаємося скористатися ситуацією з метою розвитку свого колективу.  

Переконавшись за ці недовгі роки в унікальності навчального закладу, що маю за честь очолювати, захотілося розповісти про нас якомога більшій кількості людей. Отже, для підтримання позитивного іміджу навчального закладу за ці два роки було відзнято фільм про школу, який ми використовуємо як  візитівку при знайомстві батьків першокласників із школою, при проводячи міські методичні семінари. У періодиці було надруковано більше 30 статей та заміток, два роки підряд друкуємо календарики зі шкільною символікою для вручення кращим учням на лінійках. Окрім цього, розробили, виготовили та користуємося в урочистих моментах гербом навчального закладу. Щопонеділка з черговим класом перед підняттям Державного прапора та виконанням Гімну, особисто проводжу налаштування учнів на горде ставлення до звання ліцеїста.

Ще одна проблема, яку я  побачила, зв’язана була  як з образом вчителя і школи у цілому, так і з байдужим ставленням деяких батьків до навчального процесу, дитини і педагогів. Чому у суспільстві поширений не зовсім позитивний образ учителя? Чому став  падати  авторитет школи? Не мала спокою від цих питань. Звичайно, треба починати із себе. Вирішила зробити школу максимально відкритою. Батьки повинні бачити, що відбувається за дверима навчального закладу, де їхня дитина проводить більшу частину дня.  Майже до кожних батьків вдалося знайти підхід ( а з ними важче працювати, ніж з дітьми), зацікавити їх і допомогти реалізувати свої ідеї та пропозиції. Щомісяця 15 числа проводимо День відкритих дверей для батьків. Вони можуть пожити шкільним життям. Здається, мені потрохи вдається змінювати ставлення батьків і дітей до школи, вчителів, створюючи особливий шкільний світ із своїми традиціями.

А тепер про традиції. Легко бути високим, ставши на плечі попередників. Отак і я – вже сьомий директор навчального закладу. Як можна все витерти, що було переді мною? Ніяк. От і скористалася такою гарною можливістю використовувати досвід та напрацювання попередників, об’єднуючи його зі своїм баченням та нововведеннями.

Щоб не втратити з поля зору жодної з ланок виховного процесу, ми стараємося проводити об’єднуючі виховні заходи. Одним із таких інтегруючих заходів є майстер-класи, проведені ліцеїстами для учнів молодшої ланки з випікання різдвяних пряників та фонданте. До речі, найсмачніший борщ варять ліцеїсти-технологи, в чому мав нагоду переконатися Террі Метіссон - волонтер Корпусу миру, для якого було проведено майстер-клас із приготування українського борщу. А найбільше мені подобаються наші учні з великим серцем, ті, в головах яких народилася ідея організації та проведення благодійних ярмарків, що стали традиційними.  І в обласній,  і в міській періодиці вміщено статтю з промовистою назвою «Ліцеїсти із великим серцем». А виховуємо ми елегантність у молодих людях, знайомлячи їх із азами етикету на майстер-класах із сервірування столу.

Традиційно проводимо загальношкільні андріївські вечорниці, бали осені, новорічні маскаради, вечори творчості, де учні мають змогу продемонструвати свої уміння та таланти, яких у них не бракує. Для таких дорогоцінностей, як наші учні, і обрамлення повинно бути відповідним. От і вирішили на засіданні батьківського комітету навчального закладу зробити капітальний ремонт актової зали. Тож на сьогодні ми маємо одну із кращих актових зал у місті, що вже казати про спортивну, яка є однією із двох найбільших серед шкіл міста Луцька. З таким можливостями і результати відповідні. У 2012-13 навчальному році вперше проводилась олімпіада з фізичної культури серед школярів, на якій Потоцький Тарас, ліцеїст нашої школи, виборов І місце. Чисельні перемоги у «Веселих стартах», спартакіадах серед школярів, футбольних баталіях «Адреналін-ліга» та багатьох інших можна довго перераховувати. Традиційними стали і дні здоров’я в навчальному закладі, в яких обов’язково беруть участь і учні, і педагоги. А я маю за велику насолоду на підсумковій лінійці нагороджувати дипломами переможців та учасників свята