урок 19

Тема: ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ЯК ЗАСІБ САМОПІЗНАННЯ І ТВОРЧОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ

Мистецтво завжди відображає певний конкретний історичний тип людини. Водночас йому властиво порушувати проблеми, важливі для всіх епох. Якщо аналізувати культурний розвиток крізь призму співвідношення "мистецтво-людина", то виявляється, що художньому втіленню образу людини будб-якої доби відповідала певна художня картина світу. Так, антична і ренесансна художня картина світу відповідає за своїм змістом образу людини як центру Всесвіту. Релігійна художня картина світу періоду Середньовіччя породжує погляд на людину як "піщинку Всесвіту". Реалістичній картині відповідає гуманістичне трактування образу людини, її неповторного внутрішнього світу.

Розглянемо на прикладі жіночого образу, як зображували людину митці різних епох. На середньовічних іконах ми бачимо узагальнений, відсторонений від реальнсті образ Богоматері.

Володимирська Богоматір

На полотнах титанів Відродження образ Мадонни вже наділений  рисами земної жінки, які доповнюють, наближують до глядача її божественну сутність.

Рафаель Санті. Мадонна

Полотна великих художників наступних епох - реалістів чи романтиків - зображують жінку в єдності її прекрасної зовнішньості, краси обличчя і фігури з багатством внутрішнього світу, сповненого високих почуттів, прагнень і світлих мрій.

В.Боровиковський. Портрет Марії Лопухіної

А.Модільяні. Аліса

В.Зарецький. Портрет Ольги Кравченко

Аналогічні зміни можна простежити в музиці:

(пригадайте  жіночі образи втілені в музиці: "Кокетливу" Ф.Куперена,  романтичну шуманівську "Кіарину", героїнь опери Дж.Верді, "Дівчину з волоссям ніби льон" К.Дебюсі. Яким живописним образам вони співзвучні?)

У культурі кожної мистецької доби формується особистість певного типу, якій притаманні ті чи інші якості, світоглядні орієнтири, рівень інтелектуального розвитку, естетичні вподобання. Так, по-різному втілювалися героїчні й ліричні образи в античному й класичному театрах, а надто - у сучасному театрі абсурду.

Рівень художньої культури особистості залежить від її освіченості, інтересів у сфері мистецтво, глибини його розуміння, здатності оцінювати мистецькі твори, від художнього смаку, який формується і розвивається в процесі спілкування з мистецтвом.

Чи погоджуєтесь ви з відомим прислів'ям: "На колір і смак товариш не всяк"?

Долучення до ціннісного світу митця збагачує індивідуальний досвід, сприяє пізнанню життя, спонукає до самопізнання. Вельми цікаво простежити за тим, як живописці портретизують себе чи то у процесі роботи - за мольбертом, з пензлем у руці (автопортрет), чи на дозвіллі разом із членами родини (сімейний портрет). Інколи художники вписували свій образ в інші групові композиції ("прихований" автопортрет), зокрема й в особі історичного героя, казкового або міфологічного персонажу (символічний автопортрет). Особливоуважно ставилися до власних зображень художники Альбрехт Дюрер і Рембрандт ван Рейн. Кожен з них створив понад 50 автопортретів - своєрідних візуальних щоденників, які відобрзили плинність людського житя.

Порівняйте автопортрети художників:

Альбрехт Дюрер. Автопортрет 

Рембрандт. Автопортрет із Саксією

Ван Гог. Автопортрет

 Усе сказане про художню культуру підводить до думки про надзвичайну важливість долучення до її надбань з метою цілеспрямованого формування людської особистості. Значення художньої культури в сучасному суспільстві неухильно зростає, оскільки протидіяти явищам бездуховності можна лише шляхом усвідомлення пріорітету загальнолюдських цінностей, зокрема мистецьких.