Тема: ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ. ПОНЯТТЯ "СТИЛЬ ЕПОХ", "НАЦІОНАЛЬНИЙ СТИЛЬ", "ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ МИТЦЯ"
Мистецтво – не люстро, що віддзеркалює, а
збільшуване скло.
Володимир Маяковський
Спроби розробити періодизацію розвитку культури спостерігалися протягом усієї історії людства. Різні варіанти періодизації взаємно доповнюють один одного і дають змогу всебічно аналізувати культурну еволюцію.
Давньогрецький письменник Гесіод свого часу поділив всю історію людства на п’ять віків: 1) золотий; 2) срібний; 3) мідний; 4) героїчний; 5) залізний. З його точки зору, еволюція відбувалась у зворотному порядку.
Гесіод
Поступово культурні досягнення збагачувались, а суспільство почало усвідомлювати їх значення, тож погляди на розвиток людства стали вибудовуватися за принципом прямої еволюції. Із започаткуванням наукового вивчення історії виникло кілька підходів до періодизації культури. Наприклад, данський науковець Християн Томсен увів поняття трьох віків: кам’яного, бронзового, залізного. Шотландський філософ Адам Фергюсон виділив три доби: дикість, варварство, цивілізація. Англійський культуролог Арнольд Тойнбі поділив історію людства за релігійною приналежністю на п’ять діючих цивілізацій: західна, ісламська, китайська, індійська і православна.
Культурно - історичний поділ на епохи ґрунтується на виокремленні найзагальніших ознак і якостей. Розвиток культури розглядається як процес, в якому один її тип послідовно змінює інший у часі.
Загальноприйняті культурні періоди розвитку людства:
- Період первісного суспільства.
- Період ранньокласового суспільства ( з нього починається людська цивілізація).
- Античність – 1-й перехідний період.
- Період середньовічного суспільства.
- Відродження – 2-й перехідний період.
- Період культури Нового часу.
- Період культури новітньої доби – ХІХ - ХХ ст.
Протягом історії існування людства в культурних епохах і періодах спостерігалося панування різних мистецьких стилів. Стиль у мистецтві – це ідейно і художньо зумовлена спільність художніх засобів певної доби, напряму. За всієї мінливості художніх форм у межах кожного історичного періоду спостерігаються відносно стійкі художні ознаки, притаманні певному стилю. Вони виникають внаслідок дії зовнішніх і внутрішніх чинників. До зовнішніх належить насамперед світогляд доби; він охоплює ідеали й погляди людей на світ і своє місце в ньому, на ставлення до навколишньої дійсності й самих себе. Внутрішні чинники зумовлені суперечностями всередині самого мистецтва, що виникають у процесі діалогу традицій і новацій. Вагому роль у процесі зародження нових стилів відіграють і випадкові чинники.
Упродовж історії розвитку європейського мистецтва народжувалися, формувалися, розвивалися, згодом змінюючи один одного, різні мистецькі напрями й стилі. Їх поява була зумовлена зрушеннями у світогляді й світосприйнятті, змінами художніх уподобань доби, що давало поштовх до пошуку якісно нових художніх форм.
В історії культури виокремлюють великі європейські стилі, зокрема античний, романський, готичний, Ренесанс, бароко, класицизм, романтизм, реалізм, імпресіонізм. ХХ ст. позначилося величезною кількістю мистецьких течій і напрямів, які характеризували й відображали різноманітні художні й суспільні явища свого часу.
Найістотніші зміни, а відтак, найхарактерніші ознаки нового стилю виявлялися найчастіше в одному або кількох видах мистецтв. Наприклад, архітектура надала «неповторного обличчя» романському та готичному стилям; живопис і скульптура стали яскравими виразниками ідеалів Ренесансу і бароко, музика – класицизму й романтизму, література – реалізму. Водночас у кожного митця є власний творчий стиль – індивідуальна манера, неповторні особливості.
Й.С.Бах Бранденбурзький концерт 4 ІІ частина
Л. ван Бетховен. Апасіоната
Л. ван Бетховен. увертюра "Егмонт"
М.Леонтович "Щедрик"
За якими ознаками ми впізнаємо "руку майстра" - стиль митця?
Поясніть за наданими репродукціями картин:
Т.Г.Шевченко "Катерина"
М.Приймаченко "Фантастичний звір"
Ель Греко "Вид Толедо"
